Не пройти, не проїхати
Написати, що наші дороги не розчищаються від снігу — не написати нічого. Харківського голову турбувала лише вулиця Пушкінська, бо по трамвайним коліям його Лексусу нелегко їздилося. І під прикриттям «зробити вулиці ширше і позбутися пробок на дорогах» прибрали трамваї і зняли колії... І кому стало легше? А як же бути простим харків'янам? Тепер вони змушені товктися в переповнених маршрутках з водіями після вчорашніх «веселих свят» і перегаром на ранок, які в роті тримають сигарету, в одній руці мобільний телефон, а в іншій – кермо і при цьому умудряються переганяти інші автівки. Особисто у мене відчуття після виходу з маршрутки, ніби я кілька, так, саме та консерва, де в банці незрозуміла суміш з очима...
Візьмемо ну хоча б дороги Харківського району. Це не дороги, а просто крива ковзанка... Суцільна крига покрита мокрим снігом і великими ямами. Сьогодні їхала на роботу, і наша маршрутка застрягла в одній із таких ям. Довелося чоловічій частині маршрутки виходити і виштовхувати її, хочу зазначити, що сам автобус давно не мили, і він хоч і жовтого кольору, але за тією товщиною бруду того не видно. Уявіть, які руки потім були у чоловіків. І автобус прикрасився візерунками: відбитками людських рук...
Що ж можна сказати про автобани? Наприклад, Харків — Київ, – влітку це була відремонтована дорога, по якій було приємно їздити, а зараз? Зараз це покоцана дорога з вибоїнами, така ж як і була до ремонту, якщо не гірше...І це змушує замислитись: чи не переплутала я випадково траси? Але відповідь очевидна: наші «любі» автодори як завше вирішили збагатитися за рахунок інших. Замінити сировину більш дешевшою і зробити все тяп-ляп, проте в звітах писати лише про високу якість. Для них головне здати дільницю готовою на вигляд, а далі «хоч повінь». Ось покриття дороги і не витримало навантаження, адже по ній їздили не тільки легкові, а й вантажні автівки.
Тепер трошки порушу тему пішохідних доріжок...Через їхній недбалий стан багато людей травмуються, а зараз, коли все тане, з'явився величезний попит на гумові чоботи. Підприємці просто щасливі, адже коли б іще вони так підвищили своє виробництво? Втім, все одно чоботи купити нереально, бо їх в той же час розгрібають.
Переходячи дорогу можна послизнутися і розпластатися прямо під колесами машин....А як така ситуація, коли йдеш по тротуару і тут з даху падає бурулька, або, не дай Боже, великий шмат крижини, і людина намагаючись відскочити, послизається і падає...а якщо ще й зверху впаде бурулька....Але не будемо про погане...
Можна зробити висновок, що зима — це є пора збагачення лікарів, майстрень по ремонту авто та виробників гумових чоботів. Навіщо щось чистити і ремонтувати, адже тоді «годівничка» зменшиться? Але ще треба звернути увагу на безвідповідальність водіїв, які не міняють шини на зимові і нехтують правилами дорожнього руху.
Шановні, бережіть себе і своїх близьких!